Schola nostra haud procul a foro op

Schola nostra haud procul a foro oppĭdi nostri sita est. In schola sunt multa auditoria. Auditoria sunt magna et clara. De fenestris auditorii nostri vias latas et stratas rectas, aedificia magnifĭca, theatrum pulchrum et hortum publĭcum discipŭli vidēre possunt.
In auditorio nostro tabŭla nigra et charta terrae nostrae, mensae et sellae magistri et discipulōrum sunt.
Hora studii instat. Jam cuncti discipŭli adsunt. Magister in auditorium intrat, discipŭli surgunt et magistrum salūtant.
Magister. Salvēte, amīci! Assidĭte! Quis hodie abest?
Discipŭli. Nemo abest, cuncti hodie adsŭmus.
Magister. Bene. Silentium! Quis hodie respondēre potest?
Discipuli. (passim) Ego possum! Ego possum! Cuncti possŭmus!
Magister. Tacēte, discipŭli, nolīte clamāre, dum in auditorio estis. Cuncti potestis? Optĭme! Tu, Petre, potesne* conjugāre verbum Latīnum "adesse"?
Petrus. Ita est, magister, possum.
Magister. Veni, quaeso, ad tabŭlam et scribe.
Petrus venit ad tabŭlam et cretā in tabŭla scribit:
"Praesens indicativi. Singularis: adsum, ades, adest; pluralis: adsŭmus, adestis, adsunt".
Magister. Bene. Assĭde! Tu, Julia, surge et declīna: "oppĭdum parvum".
Julia declīnat.
Magister. Tu, Claudia, monstra, si potes, in charta magnos fluvios, insŭlas et paeninsŭlas Eurōpae.
Claudia venit ad chartam et monstrat.
Magister. Discipŭli, libros vestros aperīte, tu autem, Paule, lege capitŭlum primum.
Paulus legit.
Magister. Nunc, Marce, potesne* narrāre discipŭlis de natūra patriae nostrae? Dic, quaeso, distincte!
Marcus narrat patriam nostram magnam et pulchram esse, silvis densis abundāre, multos fluvios, campos agrosque habēre, herbas varias in pratis terrae nostrae crescĕre et multas bestias in silvis habitāre.

Результаты (украинский) 1:

Наша школа розташована не далеко від ринку, наших міст. Є багато в школі залі. Глядачі голосно і ясно. З вікон залу, наші широких вулиць і доріг по прямій, і чудовими будинками, театр красивий, та учнів можна побачити в парку.
У таблицях нашої аудиторії для паперу, чорний і нашої країни, є викладачі та студенти в таблиці, і стілець.
Година навчання в сторони. Тепер всі учні. Учитель входить до глядацької зали, студентів і викладачів вітають весну.
Вчителя. Привіт, хлопці! Assidĭte! Хто це?
Учнями. Ніхто не відсутня, навіть все, що в цей день я перебуваю тут.
Майстер. Ну. Мовчати! Хто на цей день не може відповісти?
А учні. (Тут), я не можу! Я не можу! Все, що ми можемо зробити!
Вчителя. Тримайте світ, і учні, не кричати, поки ви знаходитесь в аудиторії. Все, що вам можна? Кращий! Ви, Петро, ​​півень, ті громади * кон'югату латинською мовою ", щоб бути присутнім"?
Пітер. Таким чином, це, Учитель, я можу.
Майстер. . Я прийшов, я прошу вас, до дошки і написати, вставши Петро, ​​пішов до дошки і глини в таблицях, пише: "Справжній умовного способу Сінгуляріс :. Ось я, ти, то це свідчить в множині: Тут ми, тут присутній, є". Майстер. Ну. Постійне! Ти, Юля, встань, і звернуться від нього: "маленьке місто". Юлія знижуватися. Майстер. Але ви, Клавдія, монстри, і якщо ви можете, в Статуті великих річок, островів і півостровом Європи. Клавдія прийшла до паперу і показує шлях. Майстер. Учні та книги відкритими, але ви, Павло, що закон першого розділу. Павло, наприклад. Майстер. Тепер, Марк, "Чи можете ви narrāre учня про природу нашої країни? Скажіть, я прошу вас, чітко! Маркус розповідає про нашу країну, щоб бути великим і красиві ліси з товщиною в достатку, багато з річок, полів і земель habēre, різноманітних трав зростаючих в луках нашій землі, і багато з звірів в лісі.